Кабінет психолога

ОТКУДА БЕРУТСЯ "НЕПОСЛУШНЫЕ" ДЕТИ? - Как заставить ребенка слушаться? - Что делать, если отношения с ним зашли в тупик? Эти и другие вопросы часто задают родители, обратившиеся за психологической помощью. Может ли психолог им помочь? Конечно, может. Но начать придется с самого трудного – с осознания родителем своей ответственности за «непослушание» своего ребенка.

ЯК УСПІШНО ВИСТУПИТИ ПЕРЕД ЛЮДЬМИ Важливу роль для школярів має не тільки рівень їх знань але і можливість ці знання донести... Тобто вміння публічно виступити грає не останню роль. Кілька порад щодо виступів перед групою чи просто важливим потенційним партнером (в нашому випадку вчителем) від бізнес-консультанта з комунікацій Кріса Брогана. Хоча ці поради стосуються бізнесу але сподіваємось дещо з них стане в нагоді і Вам.

СЛОВА І ЖЕСТИ - "ПАРАЗИТИ". ЯК ЇХ ПОЗБУТИСЯ? "Ем-м-м, ну ви розумієте ... Як би так сказати ..." Якщо ви відвідали хоч одну конференцію, то знаєте, про що йдеться. Один доповідач "мукає", інший "е-кає". Хтось чухає потилицю. Ходить взад-вперед, смикає одяг. Звуки і рухи-"паразити" відволікають увагу і псують враження від виступу. Як їх позбутися?

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК КОМПОНЕНТА ЇХНЬОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ Проблема розвитку особистості молодшого школяра належить до найважливіших проблем педагогічної психології, набуваючи в сучасних умовах все більшої актуальності. Плинність культури, постійне збагачення та диференціація наукового знання, підсилення інформаційного потоку – все це апелює до таких істотних характеристик особистості учня, як ініціативність, здатності до самостійної постановки цілей, впевненість у собі, гнучкість і вимагає «не лише конкретних знань, вмінь й навичок, а й здатності до творчості, до продуктивної співпраці з іншими людьми, до прийняття відповідальних рішень».

КАК ПОМОЧЬ РЕБЕНКУ ПОЛЮБИТЬ ШКОЛУ Губенко А.В., главный редактор журнала "Практическая психология и социальная работа руководитель проекта журнала " Одаренный ребенок" Веселые и нарядные, как на праздник, с радостью и верой в сердце, идут маленькие почемучки первого сентября в школу. Каждый из них надеется стать примерным учени¬ком и радовать папу и маму хороши¬ми отметками, уверен, что полюбит своего учителя и встретит в школе интересную и веселую жизнь.

ПОЧУТТЯ НЕПОВНОЦІННОСТІ І ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ЗНАЧУЩОСТІ Незадоволення собою - це сила, яка може стимулювати розвиток, але якщо вона переходить певні межі, то гальмує його: змушує витрачати свою енергію на пусте самокатування, відволікає від діяльності і схиляє до фантазування, викривлює процес емоційного дозрівання і спрямовує його в русло розвитку нервових хвороб.

ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ГІПЕРАКТИВНОЮ ДИТИНОЮ Для дорослих, що оточують гіперактивну дитину, вона видається з такими ж якостями, які присутні у інших дітей: неслухняною, неуважною, ледачою, забудькуватою, некерованою. Тому бать¬ки і педагоги схильні застосовувати ті ж методи впливу і виховання, що й для інших дітей: окрики, вмовляння, обіцянки, погрози, вимоги. Проте дуже швидко стає очевидною неефективність здавалося б перевірених і надійних методів виховання.

ЧОМУ ТАК ЗАТИШНО ДИТИНІ З МАМОЮ І ТАТОМ? На жаль, немає чітких даних про роль контактних подразників у розвитку психіки малят. Проте, можна вважати, що, торкаючись до малюка, заколисуючи, трясучи його, доглядаючи, пестячи, гладячи, мати дає йому необхідні теплові, дотикові та інші контактні подразники, без яких його розвиток гальмується.